комбінаційне розсіювання

комбінаці/йне розсі/ювання, род. комбінаційного розсіювання, мн. комбінаційні розсіювання, мн. род. комбінаційних розсіювань

непружнє розсіювання світла, при якому частота розсіяної хвилі змінюється на величину частоти власних коливань молекули.

• Спектроскопія комбінаційного розсіювання світла — ефективний метод хімічного аналізу, вивчення складу і будови речовин (Паригін).

• Під час комбінаційного розсіювання світла, в спектрі розсіяного випромінювання з'являються спектральні лінії, яких немає в спектрі первинного (збуджуючого) світла (Шен).